-
1 смотреть в зубы
уст.fawn on (upon) smb.; tremble before smb.; stand on ceremony with smb.Бурмистр.
...Мужику коли дать поблажку, так он возьмёт её вдвое. Что ему так оченно в зубы-то смотреть?.. Досконально объяснить ему всё, что следует, и баста: должен слушаться, что приказывают. (А. Писемский, Горькая судьбина) — Bailiff....You know how peasants are: if you give 'em a finger, they take the whole hand. Why are you so afraid of him?.. Just explain everything to him and that'll be all there is to it... He'll just have to do what he's told.Русско-английский фразеологический словарь > смотреть в зубы
-
2 смотреть
глядзець; даглядаць; паглядаць; пазіраць; пільнаваць* * *несовер.1) глядзець2) (на кого, что как на… — относиться каким-либо образом) глядзець4) перен. (наблюдать, присматривать) глядзець, наглядаць (за кім, чым, каго, што)даглядаць (каго, што)— глядзець за дзецьмі, даглядаць (глядзець) дзяцей6) (показываться откуда-либо) глядзець, выглядваць(выглядывать) выглядваць, выглядацьничего вы, смотрю я, не понимаете
— нічога вы, бачу я, не разумееце10) в знач. повелит.смотри, смотрите
— глядзі, глядзіце, бач, бачцесмотри, не упади
— глядзі, не павалісясмотри ты, какой сердитый!
— бач ты, які злосны!а)
глядзець ва усе вочыбыць пільнымсмотреть в глаза, в лицо чему-либо
— глядзець у твар чаму-небудзь— глядзець вялікімі вачамі, дзівіццасмотря как (где, когда, какой и т.п.)
— гледзячы як (дзе, калі, які и т.п.)как (словно, будто) в воду смотрел
— як у ваду глядзеў -
3 зуб
м1. (мн. зубы) дандон; зуб мӯдрости дандони ақл; глазные зубы дандонҳои ашк; коренные зубы дандонҳои курсӣ; молочные зубы дандонҳои шир, дандонҳои аввалин; передние зубы дандонҳои пеш; вставные зубы дандонҳои сохта, дандонҳои ориятӣ2. (мн. зӯбья) дандона; зубья бороны дандонаҳои мола; зубья пилы дандонаҳои арра <> на один зуб бисёр кам, андак; не по зубам кому прост. дандоншикан, дандон намегузарад; вооруженный до зубов сар то по яроқнок шуда; зуб на зуб не попадает у кого прост. дандон ба дандон намерасад; зубами держаться (ухватиться) за что-л. прост. ба чизе сахт часпида гирифтан; зубы разгорелись у кого на что прост. оби даҳан рафт, ҳавасаш ба чизе рафт; зубы съел на чем-л. дар ягон кор усто (моҳир, пухта) шуд; в зубах навязло у кого прост. ба дил зад, ба ҷон расид, безор кард; ни в зуб [ногой], ни в зуб толкнуть прост. алифро аз калтак фарқ намекунад; вооружиться до зубов сар то по мусаллаҳ (яроқнок) шудан; вырвать из зубов прост. канда гирифтан; глядеть (смотреть) в зубы кому усгп. ибо (нозбар-дорп) кардан; дать в зубы кому-л.1. (ударить) ба фуки (тумшуқи) касе фаровардан; ба таги ҷоғ фаровардан2. (дать взятку) пора (ришва) додан, гулӯи касеро равған кардан; держать язык за зубами лаб фурӯ бастан, забон нигоҳ доштаи; заговаривать зубы прост. болои гапро пӯшидан; гапро ба дигар тараф бурдан; иметь зуб на (против) кого-л. ба касе кина (қасд) доштан; класть зубы на полку чирки дандом ҷаббидан; ломать зубы на чём, обо что зӯри беҳуда зада миён шикастан; показать зубы нохун баровардан, бадраъӣ нишон додан; разжать зубы даҳан кушода гап задан; скалить зубы прост. ришханд задан; сквозь зубы говорить (шептать, бормотать) 1) (невнятно) зери лаб гуфтан 2) (свысока) дилу бедилон (бо дили нохоҳам) гуфтан; скрежетать зубами от злости дандон ба дандон монда оташи ғазаби худро фурӯ нишондан; чесать зубы прост. варсокӣ гуфтан, лаққидан; ғайбат кардан; щелкать зубами прост. сахт гуруснагӣ кашидан; дареному коню в зубы не смотрят посл. ?» ҳар чӣ аз дӯст расад, некӯст; видит око, да зуб неимёт погов. « дил кашолу даст кӯтоҳӣ мекунад; гурбаро дунба нарасидааст; око за око, зуб за \зуб погов. ба кирдори бад сазои бад; ба ҷуз бад набошад мукофоти бад -
4 зуб
* * *зубы на полку (класть, положить)
— зубы на паліцу (класці, палажыць)иметь зуб на кого, против кого
— мець зуб на каго, супроць каго -
5 зуб
1. м мн. зубытеш2. м мн. зубьятешглядеть (смотреть) в зубы кому; прост. — ауыҙына ҡарап тороу
держать язык за зубами — телде тыйыу, серҙе асмау
заговаривать зубы — юрамал яңылыштырыу, бутау
зубами держаться за что; прост. — йәбешеп ятыу, ысҡындырмаҫҡа тырышыу
зубы на полку класть — мохтажлыҡ кисереү, ауыҙҙы сөйгә элеү (асығыу)
навязло в зубах — тәҡәтте ҡоротоу, теңкәгә тейеү, быуынға төшөү
не по зубам что: — 1) теш үтмәҫлек ҡаты
2) теш үтмәү, ҡулдан килмәү; ни в зуб ногой прост. — бер ни белмәү
показывать зубы: — 1) телләшеү
2) теш күрһәтеү, иҙрәйеү; скалить зубы — теш ыржайтыу (асыу белдереү)
сквозь зубы (говорить, бурчать и т.п.) — теш араһынан (әйтеү, мығырлау һ.б.)
-
6 глядеть
глядзець; пазіраць* * *несовер. разг.глядеть во все глаза, глядеть в оба глаза
— глядзець на ўсе вочы, глядзець вачаміглядеть смерти (опасности, гибели и т.п.) в глаза
— глядзець смерці (небяспецы, гібелі и т.п.) у вочыкак (будто, словно) в воду глядел
— як у ваду глядзеўкуда глаза глядят (идти, брести, бежать и т.п.)
— куды вочы глядзяць (ісці, брысці, бегчы и т.п.) -
7 száj
• морда рот• пасть рот• рот* * *формы: szája, szájak, szájat1) рот м; пасть ж2) вход м, у́стье с (пещеры, шахты, печи и т.п.); го́рлышко с (бутылки и т.п.)* * *[\szájat, \szája, \szájak] 1. (emberi) рот, rég., költ. уста;biz. ívelt, formás \száj (női) — губки бантиком; nagy \száj — ротище; eljár a \szája — брикать/брикнуть; пробольтаться; könnyen eljár a \szája — у него длинный язык; folyton jár a \szája — болтать v. говорить без умолку; ne járjon a szád ! — молчи ! держи язык за зубами !; tátva marad a \szája (a csodálkozástól) — остаться с разинутым ртом; szól. elhúzza \száj — а előtt a mézes madzagot мазать/помазать по губам; átv. vkinek a \szájába ad vmit — вложи-ть в уста кого-л.; átv., biz. vkinek a \szájába rág vmit — разжёвывать/разжевать и в рот класть/положить; \szájába vesz — брать/взять в рот; senkinek sem repül \szájába a sült galamb — без труда не выловишь и рыбку из пруда; чтобы рыбку съесть надо в воду лезть; egy falat sem volt a \szájamban/számban — у меня маковой росинки во рту не было; átv. gombóc van a \szájában — у него каша во рту; kinézi vkinek — а \szájából a falatot смотреть в рот кому-л.; kiveszi vkinek a \szájából a falatot — лишить кого-л. куска хлеба; \szájához emeli a kulacsot — прикладываться/приложиться к фляжке; átv. ami a szívén, az a \száján — что на уме, то и на языке; ahogy csak a \száján kifér — во всю глотку; во всё горло; kicsúszott a \száján — сорвалось с языка; biz. \szájon vág vkit — дать по зубам/ губам кому-л.; \száján keresztül lélegzik — дышать ртом; átv. hét (éhes) \szájnak kell kenyeret adnom — мне надо семь ртов прокормить; nem tesz lakatot a \szájára — невоздержен на язык; átv. \szájukra vették — он у всех на устах; \szájról \szájra jár — переходить из уст в уста; a hír \szájról \szájra jár — весть передаётся из уст в уста; \szájról olvas (süketnéma) — читать по губам; \szájról olvasás — чтение с губ; befogja a \szájátferde \száj — кривой рот;
a) (konkrét) vkinek — зажимать/зажать рот кому-л.;b) átv. (hallgat) придержать язык; держать язык за зубами;c) (elhallgattat vkit) зажимать/ зажать рот кому-л.; biz. затыкать/заткнуть рот/горло/глотку;fogd be a szád! — закрой рот! заткни глотку ! (durva) заткнись!;nem tudja befogni a \száját — у него язык чешется; vkinek a \száját betapasztja — закрывать/закрыть рот кому-л.; csücsöríti a \száját — сложить губы бантиком; biz. elhúzza a \száját — кривиться/скривиться; косить/скосить рот; biz. járatja a \száját — много болтать, язык/языком чесать; зубы чесать; \száját tatjaa) ritk. — открывать/ открыть рот;b) átv. (csodálkozik) разинуть рот;c) átv. (bámészkodik) глазеть v. зевать по сторонам; ротозейничать, воронить;elvonja \szájától a falatot — отказывать себе в куске хлеба;átv. habzó \szájjal védelmez vmit — защищать что-л. с пеной у рта; tátott \szájjal — разинув рот; tele \szájjal beszél — говорить с набитым ртом; tele \szájjal eszik — уписывать за обе щёки; tele \szájjal nevet — хохотать во всё горло; szól. édes a \szája, hazug a mája — мягко стелет, да жёстко спать;közm. ne szólj szám, nem fáj fejem лишнее говорить — себе вредить;2. (állati) пасть; 3. (ajak) губы n., tsz.;\szájon csókol — целовать в губы; \száját nyaldossa — облизывать губы;\szája legörbült — его губы искривились;
4. (barlangé stb.) устье; (nyílás) отверстие;akna \szája — устье шахты;
5. (pl. üvegé) горлышко;6. (kazáné) горловина; 7. (bejárat) вход -
8 bocca
fbocca che arriva alle orecchie / che pare un forno — рот до ушейbocca generosa — красивый / выразительный ротbaciare in bocca — поцеловать в губыstorcere la bocca — 1) кривить рот 2) перен. скривиться, остаться недовольным чем-либоfar tanto di bocca — разинуть ротaprire la bocca — открыть / разинуть рот (также перен.)non aprire bocca — не раскрывать рта, не проронить ни словаtener la bocca cucita — держать язык за зубамиnon accostare nulla alla bocca — ничего не есть, ничего в рот не братьdi bocca in bocca — из уст. в устаandare per le bocche / essere sulla bocca di tutti — быть у всех на устах, быть притчей во языцехgli puzza ancora la bocca di latte — у него ещё молоко на губах не обсохло2) пасть3) вкусbocca delicata / scelta — лакомкаbocca mozza — неразборчивый в едеaver la bocca buona / cattiva — чувствовать приятный / неприятный вкус во ртуlasciare la bocca amara — оставить горький осадокessere di bocca buona — отличаться хорошим аппетитом4) рот, едок5) отверстие; апертура; зев; входbocca di un tunnel — въезд в туннельbocca del forno — устье печиriempire a bocca — наполнить до краёв7) тех. колошник ( доменной печи)9) геогр. узкий пролив10) бот.bocca di leone — львиный зевbocca di lupo (также bocca d'orso) — кадило мелиссолистное•Syn:••bocca d'inferno — 1) злой язык; клеветник 2) сквернослов 3) см. boccanerabocca d'oro: — см. boccadoro 2.la bocca santa — (очень) мудрый человекbocca del martello — ударная поверхность молоткаempirsi la bocca — выражаться высокопарноparole che empiono la bocca — высокопарные выражения; громкие словаfar le bocche — корчить рожиfarci la bocca — 1) привыкнуть к чему-либо 2) лелеять надежду на что-либоnettarsi / rifarsi la bocca — 1) закусить, заесть, запить ( чем-либо) 2) сгладить впечатление 3) отказаться ( от чего-либо), поставить крест ( на чём-либо)a mezza bocca — 1) нехотя 2) сдержанно, с оговорками 3) неуверенноmettere qc in bocca a qd — приписывать что-либо кому-либоpendere dalla bocca di qd — внимательно слушать, смотреть в рот кому-либоper bocca di qd — 1) с чьих-либо слов 2) через кого-либоtenere a bocca dolce — мазать по губам, кормить "завтраками"a bocca e borsa — вскладчину, на паяхbocca mia; che vuoi tu — сколько душе угодноIn bocca al lupo! - Crepi (il lupo)! — Ни пуха, ни пера! - К чёрту!In bocca allo storione! — Хорошего / доброго (вам) клёва!bocca baciata non perde ventura prov — от поцелуев уста не блекнутnon metter bocca dove non ti tocca prov — не суй нос, куда не доросtal ti ride in bocca che dietro te l'accocca prov — покормил калачом, да в спину кирпичомbocca unta non può dir mai di no prov — от кого чают, того и величают -
9 bocca
bócca f 1) рот; уста (поэт) bocca che arriva alle orecchie-- рот до ушей bocca a becco di gallina -- губы бантиком bocca generosa -- красивый <выразительный> рот baciare in bocca -- поцеловать в губы storcere la bocca а) кривить рот б) fig скривиться, остаться недовольным чем-л far tanto di bocca -- разинуть рот aprire la bocca -- открыть рот; разинуть рот (тж перен) aprire bocca -- открыть рот, заговорить non aprire bocca -- не раскрывать рта, не проронить ни слова tappare la bocca a qd -- заткнуть рот кому-л tener la bocca cucita -- держать язык за зубами scappare di bocca, venire alla bocca, lasciarsi sfuggire qc di bocca -- сорваться с языка non accostare nulla alla bocca -- ничего не есть, не брать ничего в рот prendere per bocca -- принимать внутрь( лекарства) a bocca -- устно, словесно a bocca aperta -- с разинутым ртом a bocca stretta -- сквозь зубы stare a bocca chiusa -- молчать, помалкивать di bocca in bocca -- из уст в уста correre di bocca in bocca -- быть у всех на устах andare per le bocche di tutti, essere sulla bocca di tutti -- быть у всех на устах, быть притчей во языцех 2) пасть 3) вкус bocca delicata -- лакомка bocca mozza -- неразборчивый в еде aver la bocca buona -- чувствовать приятный вкус во рту lasciare la bocca amara -- оставить горький осадок essere di bocca buona -- отличаться хорошим аппетитом 4) рот, едок bocca inutile -- лишний рот, дармоед 5) отверстие; апертура; зев; вход bocca di un tunnel -- въезд в туннель bocca del forno -- устье печи bocca del vulcano -- жерло вулкана bocca di cannone -- дуло пушки riempire a bocca -- наполнить до краев 6) tecn патрубок, раструб 7) tecn колошник (доменной печи) 8) tecn устье, горловина; сопло 9) geog узкий пролив 10) bot: bocca di leone -- львиный зев bocca di lupo, bocca d'orso -- кадило мелиссолистное bocca d'inferno а) злой язык; клеветник б) сквернослов в) v. boccanera bocca d'oro v. boccadoro 2. Bocca della Verità -- Тста Истины (фонтан в Риме) Х la bocca della verità -- его устами глаголет истина la bocca santa -- (очень) мудрый человек bocca da fuoco -- огнестрельное оружие bocca di lupo а) волчья яма б) морской узел (один из видов) bocca del martello -- ударная поверхность молотка empirsi la bocca -- выражаться высокопарно parole che empiono la bocca -- высокопарные выражения; громкие слова parla perché ha la bocca -- язык есть, а ума нет far le bocche -- корчить рожи farci la bocca а) привыкнуть к чему-л б) лелеять надежду на что-л nettarsi la bocca а) закусить, заесть, запить( чем-л) б) сгладить впечатление в) отказаться( от чего-л), поставить крест( на чем-л) a mezza bocca а) нехотя б) сдержанно, с оговорками в) неуверенно lavarsi la bocca di qd -- перемывать косточки кому-л mettere bocca in qc -- вмешиваться во что-л mettere qc in bocca a qd -- приписывать что-л кому-л sciogliere la bocca al sacco -- выложить( все что накипело) pendere dalla bocca di qd -- внимательно слушать, смотреть в рот кому-л per bocca di qd а) с чьих-л слов б) через кого-л avere sempre qd in bocca -- беспрестанно говорить (о + P), твердить одно и то же a bocca dolce -- льстиво a bocca e borsa -- вскладчину, на паях bocca mia, che vuoi tu -- сколько душе угодно in bocca al lupo! -- ни пуха ни пера! in bocca chiusa non c'entran mosche prov -- кстати промолчать, что большое слово сказать bocca baciata non perde ventura prov -- от поцелуев уста не блекнут non metter bocca dove non ti tocca prov -- не суй нос, куда не дорос tal ti ride in bocca che dietro te l'accocca prov -- ~ покормил калачом, да в спину кирпичом bocca unta non può dir mai di no prov -- ~ от кого чают, того и величают -
10 bocca
bócca f 1) рот; уста ( поэт) bocca che arriva alle orecchiela bocca a qd — заткнуть рот кому-л tener la bocca cucita — держать язык за зубами scappare di bocca, venire alla bocca, lasciarsi sfuggire qc di bocca — сорваться с языка non accostare nulla alla bocca — ничего не есть, не брать ничего в рот prendere per bocca — принимать внутрь ( лекарства) a bocca — устно, словесно a bocca aperta — с разинутым ртом a bocca stretta — сквозь зубы stare a bocca chiusa — молчать, помалкивать di bocca in bocca — из уст в уста correredi bocca in bocca — быть у всех на устах andare per le bocche di tutti, essere sulla bocca di tutti — быть у всех на устах, быть притчей во языцех 2) пасть 3) вкус bocca delicata¤ bocca d'inferno а) злой язык; клеветник б) сквернослов в) v. boccanera bocca d'oro v. boccadoro 2. Bocca della Verità — Уста Истины ( фонтан в Риме) è la bocca della verità — его устами глаголет истина la bocca santa — (очень) мудрый человек bocca da fuoco — огнестрельное оружие bocca di lupo а) волчья яма б) морской узел ( один из видов) bocca del martello — ударная поверхность молотка empirsi la bocca — выражаться высокопарно parole che empiono la bocca — высокопарные выражения; громкие слова parla perché ha la bocca — язык есть, а ума нет far le bocche — корчить рожи farci la bocca а) привыкнуть к чему-л б) лелеять надежду на что-л nettarsila bocca а) закусить, заесть, запить ( чем-л) б) сгладить впечатление в) отказаться ( от чего-л), поставить крест ( на чём-л) a mezza bocca а) нехотя б) сдержанно, с оговорками в) неуверенно lavarsi la bocca di qd — перемывать косточки кому-л mettere bocca in qc — вмешиваться во что-л mettere qc in bocca a qd — приписывать что-л кому-л sciogliere la bocca al sacco — выложить( всё что накипело) pendere dalla bocca di qd — внимательно слушать, смотреть в рот кому-л per bocca di qd а) с чьих-л слов б) через кого-л avere sempre qdin bocca — беспрестанно говорить (о + P), твердить одно и то же a bocca dolce — льстиво a bocca e borsa — вскладчину, на паях bocca mia, che vuoi tu — сколько душе угодно in bocca al lupo! — ни пуха ни пера! in bocca chiusa non c'entran mosche prov — кстати промолчать, что большое слово сказать bocca baciata non perde ventura prov — от поцелуев уста не блекнут non metter bocca dove non ti tocca prov — не суй нос, куда не дорос tal ti ride in bocca che dietro te l'accocca prov — ~ покормил калачом, да в спину кирпичом bocca unta non può dir mai di no prov — ~ от кого чают, того и величают -
11 arc
• лицо• щеки* * *формы: arca, arcok, arcotлицо́ с; щека́ жarcába szökött a vér — кровь бро́силась ему́ в го́лову
* * *[\arcot, \arcа, \arcok] 1. лицо, физиономия; rég. {szentképen} лик, biz. физия, nép. фотография;beesett \arc — тощее/опалое лицо; csinos (kis) \arc — хорошенькое личико; csontos \arc — скуластое лицо; csúnya \arc — некрасивое лицо; eltorzult \arc — перекошенное лицо; feldagadt \arc — раздутое лицо; gyűrött \arc — помятое лицо; halottsápadt \arc — мертвенный цвет лица; hervadt \arc — несвежее лицо; himlőhelyes/ ragyás \arc — лицо в оспе; лицо с рябинами; рябое лицо; щедривое/щербатое лицо; hivatalos \arc — официальное лицо; hosszúkás/ keskeny \arc — удлинённое/продолговатое лицо; kerek/pufók \arc — округлое/круглое лицо; kipirult \arc — раскрасневшее лицо; kis \arc — личико; kisfiús \arc — мальчишеское лицо; kisírt \arc — заплаканное лнцо; merev \arc — деревянное/неподвижное лицо; napbarnította \arc — загорелое лицо; смуглое лицо от солнца; örvendező \arc — радостное лицо; pattanásos \arc — прыщавое лицо; лицо в прыщах; pirosodó \arc — рдеющее лицо; ráncos/barázdált \arc — сморщенное/морщинистое лицо; \arc — а csupa ránc volt его лицо было сплошь покрыто морщинами; rózsás \arc — розовое лицо; sápadt/vértelen \arc — бледное/ обескровленное лицо; semmitmondó \arc — расплывчатое лицо; sírna \arcbájos \arc — милое/миловидное/принятное лицо;
a) {szőrtelen} — лицо без растительности;b) {borotvált} гладкое/выбритое лицо;siralmas \arc — несчастное лицо; печальный вид;szenvedő \arc — страдальческое лицо; szép \arc — красивое лицо; szép \arc — а van она хороша лицом; kezét az \arca elé tartja {ütés kivédésére) — заслонять/заслонить лицо (от удара); vkinek az \arcába néz — смотреть кому-л. в лицо; vkinek \arcába sújt — дать кому-л. в зубы v. по зубам; nép. съездить кому-л. по физиономии; \arcába szökik a vér — кровь бросилась ему в лицо; vkinek az \arcába vág vmit — бросить в лицо кому-л.; \arcban az anyjához hasonlít — лицом она похожа на мать v. в мать пошла; az \arcán látom — вижу по лицу; öröm tükröződik az \arcán — радость отражена на его лице; \arcra borul — пасть лиц; fájdalmában elhúzza az \arcát — морщить лицо от боли; поморщиться; felvérzi az \arcát — искровенить лицо; \arcát fintorgatja — строит мину; корчить рожи/гримасы/лицо; гримасничать; \arcát — а párnába fúrja зарываться/зарыться лицом в подушку; \arcul üt vkit — ударить кого-л. по лицу; дать кому-л. в зубы v. по зубам; \arccal a fal felé — лицом к стене; lángvörös \arccal — с багровым лицом; szégyenében égő \arccal — с горящим от стыда лицом; \arccal vmi felé fordul — повернуться лицом к чему-л.; átv. взять курс на что-л.;2. átv. (arckifejezés) лицо; выражение лица; вид, физиономия;derűs \arc — счастливое лицо; fontoskodó \arc — значительная мина; gondterhelt \arc — озабоченное лицо; ismerős \arc — знакомое лицо; nyugodt \arc — спокойное/собранное лицо; savanyú \arc — постная мина; törődött \arc — усталый вид; ünnepélyes \arc — торжественный вид; visszataszító \arc — отвратительная физиономия; az \arc kifejezéstelensége — деревянное выражение лица; elváltozik az \arc — а измениться v. перемениться в лице; \arca eltorzult — его лицо искривилось; minden az \arcára van írva — у него всё на лице написано; komoly \arcot vág — принят серьёзный вид; komor/kedvetlen/savanyú \arcot vág biz. — смотреть сентябрём; szomorú \arcot vág biz. — как в воду опущенный; titokzatos/ rejtélyes \arcot vág — сделать таинственное лицо; komoly \arccal — с серьёзным видом; unott \arccal — со скучающим видом;csodálkozó \arc — удивлённое лицо; удивлённый вид;
3. (orca) щека, költ., rég. ланита;pirospozsgás \arc — румяные щёки; pufók \arc — пухлые/толстые щёки; ég az \arca — щёки горит; festi az \arcát — навести румянец; a beteg \arcát fogta — больной держался (рукой) за щёку; kétfelől megcsókolja az \arcát — целовать кого-л. в обе щёки; \arcon csókol — целовать в щёку; \arcul üt vkit (orcáján) — ударить по щеке кого-л.; дать пощёчину кому-л.;beesett \arc — впалые щёки;
4. átv. (arculat) лицо, физиономия;a város \arca — физиономия города;Budapest \arca megváltozott — лицо Будапешта изменилось;
5.átv.
megmutatja igazi \arcát — показать своё лицо; gúny. показать себя во всей красе;6.kat.
hátra \arc ! — кругом;7.szól.
\arccal vmi felé fordul — брать/ взять, курс на что-л. -
12 ԲԵՐԱՆ
ի 1. Рот, уста (высок.). 2. Ротовое отверстие. 3. (ֆիզ.) Едок. 4. Пасть. 5. Горлышко, горловина, отверстие, вход, начало чего-либо. Շշի բերանը կոտրել отбить горлышко у бутылки. Հրացանի բերան ружейное дуло. Սրի բերան лезвие меча. Գետի բերան устье реки. Անտառի բերան опушка леса. ◊ Վատ բերան ունես злой у тебя язык. Բերան անել зубрить (разг.), выучить наизусть. Բերան առնել брать в рот (о пище и питье). Բերան ասել говорить наизусть. Բերան իմանալ знать наизусть. Բերան բանալ՝ բաց անել 1) открыть (раскрыть) рот, 2) заговорить, 3) просить о чём-нибудь. Բերան բաց չանես (об этом, ни слова) Բերանը բաց 1) изумлённо, с раскрытым ртом, восхищённо, 2) разинув рот. Բերանը բաց մնալ изумиться. Բերանը բաց նայել глядеть, смотреть, разинув рот. Բերանը բան գցել 1) подкупить, 2) слегка закусить. Բերանը բան առնել՝ դնել слегка закусить. Բերանդ չես դնի в рот не возьмёшь. Բերանը դնել вложить в уста. Բերանը ծռել 1) гримасничать, 2) молить, умолять. Բերանը բան չընկավ (кому-либо) ничего не досталось, не перепало; по усам текло, да в рот не попало. Բերան չէ, տաճար է говорит сущую правду; ну прямо оракул! твоими устами да мёд пить. Բերանը համ ընկնել 1) отведать лакомого, 2) привыкнуть к чему-то хорошему. Բերանդ քեզ պահիր, Բերանիդ չափը ճանաչիր держи язык за зубами, придержи язык. Բերանդ չորանա типун тебе на язык, чтоб у тебя язык отсох. Բերանը չորանալ испытывать жажду, в. горле пересохло. Բերանս բաց մի անի не заставляй меня говорить. Բերանը բամբակով ջուր կաթեցնել дышать на ладан. Բերանը բան չի դրել в рот не брал ничего. Բերանը խափել, Բերանը մի բան դնել заморить червячка, закусить. Բերանը խուփ՝ փակ скромный, безропотный. Բերանս նշխար չեմ դրել маковой росинки во рту не было. Բերանը սանձ դնել обуздать, заткнуть рот (кому). Մեկի բերանը փակել зажать (кому) рот, заткнуть (кому) рот. Բերան ընկնել сделаться притчей во языцех. Իրար բերան (բերանի) թքել сговориться. Բերանը լեզու դնել избаловать. Բերանը մտնել соваться под нос. Բերան է ճղում՝ պատռում зубастый, языкастый (разг.). Բերանը քաղցրացնել 1) полакомиться, 2) задобрить (кого). Բերանը յուղոտել подмаслить (кого). Բերանի գոլն իմանալ выпытать чьё-нибудь намерение. Բերանը հովին՝ քամուն դնել класть зубы на полку. Բերանի թուքը ցամաքել со страху во рту пересыхает. Բերանի ջուրը գնում է слюнки текут. Բերանին նայել смотреть, глядеть в рот (кому). Բերանի ծամոն դառնալ, տե՛ս Բերան ընկնել: Բերանի համը գիտե губа не дура. Բերանի վրա գալ упасть ничком. Բերանի կապը կտրել распустить язык. Բերանին գալ оборвать (кого), осадить (кого). Ուրիշի բերանով խոսել говорить под диктовку (чью). Բերանին մտիկ չանել ни во что не ставить (кого). Բերնե-բերան 1) из уст в уста, 2) полный до краёв, переполненный. Բերնե-բերան, դարձավ գերան мирская молва-что морская волна. Բերանից պինդ умеющий хранить тайну. Բերանը ցփնել՝ շաղ տալ՝ ցրվել изрыгать хулу (на кого). Բերանից կաթի հոտ է գալիս молоко на губах не обсохло. (Մեկի) բերանից լսել слышать из уст (чьих-л.). Բերանից կտրել оторвать от себя, отказать себе в самом необходимом. Բերանից հոտ առնել вьпытать чьё либо мнение. Բերանից փախցնել՝ թռցնել сболтнуть, проговориться. Բերանից գիր՝ թուղթն առնել взять подписку (с кого). Բերանում չիրը չի թրջվի болтливый человек. Բերանս չի զորում (ասել) язык не поворачивается сказать. Կես բերան, տե՛ս Կիսաբերան: Ծամել՝ բերանը դնել разжевать и в рот положить (кому). Մի բերան 1) то и дело, без конца, 2) разок, 3) (один) глоток, глоточек. Բերան թրջել 1) пригубить, промочить горло, 2) заговорить. Քանի բերանումս շունչ կա до последнего вздоха. Բերանի հացը կտրել лишить куска хлеба. Գարնան բերան к весне.* * *[N]рот (M) -
13 fasten
ˈfɑ:sn гл.
1) прикреплять, привязывать;
связывать (to, on, upon - к;
on, together, up) The visitor proceeded to fasten his horse to a large iron hook. ≈ Посетитель продолжал привязывать свою лошадь к большому железному крюку. Syn: tie
2.
2) застегивать(ся) shoes that fastens with a buckle ≈ туфли, которые застегиваются с помощью пряжки a dark silk dress fastening at the breast with a great gold clasp ≈ темное шелковое платье, скрепленное на груди большой золотой брошкой
3) запирать(ся) (дверь, окна и т. п. на защелку, засов и т. п.;
тж. человека, животных) ;
опечатывать( пломбой и т. п.) The rooms were swept, the shutters fastened. ≈ Комнаты были подметены, ставни заперты.
4) застревать, вязнуть to fasten in the mud ≈ завязнуть в грязи We fastened in the ice. ≈ Мы застряли во льду.
5) устремлять, сосредоточивать, фиксировать (взгляд, внимание и т. п.) (on, upon) to fasten one's eyes on the view ≈ устремить свой взгляд на окружающий пейзаж
6) возлагать, сваливать, относить на чей-л. счет fastened the blame on the runaway ≈ возложили вину на сбежавшего
7) строит. затвердевать( о растворе) ∙ fasten off fasten up fasten upon связывать, скреплять;
завязывать - to * shoe-laces завязать шнурки (на обуви) - to * one's hair завязать или заколоть волосы - to * two parcels together связать два свертка вместе прикреплять, привязывать - to * a boat to a tree привязать лодку к дереву - to * a nickname давать /приклеивать/ прозвище - to * off a thread закрепить нитку (on, upon) навязать - to * a quarrel upon smb. втянуть кого-л. в ссору;
затеять ссору с кем-л. - they *ed themselves on him and spoiled his holiday они навязались ему в компанию и испортили ему отдых укреплять;
свинчивать, завинчивать;
зажимать - to * by cotter( техническое) зашплинтовать - to * an idea in smb.'s mind укрепить кого-л. в мысли /в убеждении/ запирать - * the window закройте окно( на шпингалет) запираться - the lock would not * замок не запирался застегивать (тж. * on) - she *ed her gloves она застегнула перчатки - * your seat belts, please! просьба пристегнуть ремни! (в самолете) застегиваться - her skirt wouldn't * у нее юбка не застегивалась - the dress *s down the back у этого платья застежка на спине затвердевать, застывать;
схватываться - the plaster *s slowly штукатурка твердеет медленно (on, upon) приписывать, сваливать - to * the blame upon smb. возлагать вину на кого-л. - someone must have broken the plate, but why * it on me? кто-то, очевидно, разбил тарелку, но зачем сваливать это на меня? устремлять, сосредоточивать (взгляд, внимание и т. п.) - he *ed his eyes on the picture он не сводил глаз с картины - she *ed all her hopes on his arrival все свои надежды она возлагала на его приезд (on, upon) зацепиться, ухватиться - the director *ed on the idea at once директор сразу же ухватился за эту мысль прицепиться, придраться - the defence councel *ed on this discrepancy in her testimony защитник прицепился к этому противоречию в ее показаниях - one of his points was *ed upon by the treasurer к одному из его аргументов придрался казначей to ~ upon an idea (a pretext) ухватиться за мысль (предлог) ;
the bees fastened upon me пчелы облепили меня fasten запирать(ся) ;
застегивать(ся) ;
to fasten a door запереть дверь;
to fasten a glove застегнуть перчатку ~ стр. затвердевать (о растворе) ;
fasten off закрепить (нитку) ;
fasten up закрывать;
завязывать ~ навязывать;
to fasten a quarrel (upon smb.) поссориться( с кем-л.), придраться (к кому-л.) ;
to fasten the blame (on smb.) возлагать (на кого-л.) вину ~ прикреплять, привязывать (to, upon, on - к) ;
связывать (together, up, in) ;
скреплять, укреплять, зажимать, свинчивать;
сжимать, стискивать( руки, зубы) ~ связывать, скреплять ~ устремлять (взгляд, мысли и т. п.- on upon) ;
to fasten one's eyes (on smb., smth.) пристально смотреть( на кого-л., что-л.) fasten запирать(ся) ;
застегивать(ся) ;
to fasten a door запереть дверь;
to fasten a glove застегнуть перчатку fasten запирать(ся) ;
застегивать(ся) ;
to fasten a door запереть дверь;
to fasten a glove застегнуть перчатку to ~ a nickname (on smb.) давать (кому-л.) прозвище ~ навязывать;
to fasten a quarrel (upon smb.) поссориться (с кем-л.), придраться (к кому-л.) ;
to fasten the blame (on smb.) возлагать (на кого-л.) вину ~ стр. затвердевать (о растворе) ;
fasten off закрепить (нитку) ;
fasten up закрывать;
завязывать ~ устремлять (взгляд, мысли и т. п.- on upon) ;
to fasten one's eyes (on smb., smth.) пристально смотреть( на кого-л., что-л.) ~ навязывать;
to fasten a quarrel (upon smb.) поссориться (с кем-л.), придраться (к кому-л.) ;
to fasten the blame (on smb.) возлагать (на кого-л.) вину ~ стр. затвердевать (о растворе) ;
fasten off закрепить (нитку) ;
fasten up закрывать;
завязывать to ~ up a box заколотить ящик;
fasten upon ухватиться, наброситься to ~ up a box заколотить ящик;
fasten upon ухватиться, наброситься to ~ upon an idea (a pretext) ухватиться за мысль (предлог) ;
the bees fastened upon me пчелы облепили меня -
14 fasten
[ˈfɑ:sn]to fasten upon an idea (a pretext) ухватиться за мысль (предлог); the bees fastened upon me пчелы облепили меня fasten запирать(ся); застегивать(ся); to fasten a door запереть дверь; to fasten a glove застегнуть перчатку fasten стр. затвердевать (о растворе); fasten off закрепить (нитку); fasten up закрывать; завязывать fasten навязывать; to fasten a quarrel (upon smb.) поссориться (с кем-л.), придраться (к кому-л.); to fasten the blame (on smb.) возлагать (на кого-л.) вину fasten прикреплять, привязывать (to, upon, on - к); связывать (together, up, in); скреплять, укреплять, зажимать, свинчивать; сжимать, стискивать (руки, зубы) fasten связывать, скреплять fasten устремлять (взгляд, мысли и т. п.- on upon); to fasten one's eyes (on smb., smth.) пристально смотреть (на кого-л., что-л.) fasten запирать(ся); застегивать(ся); to fasten a door запереть дверь; to fasten a glove застегнуть перчатку fasten запирать(ся); застегивать(ся); to fasten a door запереть дверь; to fasten a glove застегнуть перчатку to fasten a nickname (on smb.) давать (кому-л.) прозвище fasten навязывать; to fasten a quarrel (upon smb.) поссориться (с кем-л.), придраться (к кому-л.); to fasten the blame (on smb.) возлагать (на кого-л.) вину fasten стр. затвердевать (о растворе); fasten off закрепить (нитку); fasten up закрывать; завязывать fasten устремлять (взгляд, мысли и т. п.- on upon); to fasten one's eyes (on smb., smth.) пристально смотреть (на кого-л., что-л.) fasten навязывать; to fasten a quarrel (upon smb.) поссориться (с кем-л.), придраться (к кому-л.); to fasten the blame (on smb.) возлагать (на кого-л.) вину fasten стр. затвердевать (о растворе); fasten off закрепить (нитку); fasten up закрывать; завязывать to fasten up a box заколотить ящик; fasten upon ухватиться, наброситься to fasten up a box заколотить ящик; fasten upon ухватиться, наброситься to fasten upon an idea (a pretext) ухватиться за мысль (предлог); the bees fastened upon me пчелы облепили меня -
15 show
ʃəu
1. сущ.
1) показ, показывание, демонстрация (чего угодно - как факт) to vote by show of hands ≈ голосовать поднятием руки a show of sharp mind ≈ демонстрация острого ума
2) а) внешность, внешний вид;
вид, видимость for show ≈ для видимости There is a show of reason in it. ≈ В этом есть какой-то смысл. He made a great show of zeal. ≈ Он делал вид, что очень старается. б) показная пышность, парадность;
внешний лоск, мишура
3) более или менее массовое мероприятие а) спектакль;
шоу, представление;
зрелище to catch разг., see, take in a show ≈ смотреть спектакль to direct show ≈ руководить постановкой спектакля to do, produce, put on, stage show ≈ ставить спектакль to sponsor a show ≈ спонсировать спектакль to sponsor a TV show ≈ спонсировать телевизионную передачу to promote show ≈ рекламировать, анонсировать спектакль chat show ≈ беседа или интервью со знаменитостью, видным деятелем и т. п. talk show ≈ беседа или интервью со знаменитостью, видным деятелем и т. п. floor show ≈ представление среди публики (в ночном клубе, ресторане и т. п.) ice show ≈ эстрадное представление на льду;
балет на льду, ревю minstrel show ≈ шоу менестрелей (жанр развлекательных представлений, распространенный в середине XIX века) moving picture show ≈ киносеанс peep show ≈ варьете с голыми девушками или стриптизом Punch-and-Judy show ≈ ярмарочный балаган sound-and-light show ≈ светозвуковой спектакль TV show ≈ телепередача variety show ≈ варьете, эстрадное представление, эстрадный концерт б) выставка( собак, картин, техники и т. п.) ;
показ, демонстрация (одежды и т. п.) air show ≈ авиасалон auto show ≈ автосалон flower show ≈ выставка цветов horse show ≈ выставка лошадей, конноспортивный праздник motor show ≈ автосалон в) воен.;
сл. операция, бой;
"шоу", заваруха
4) витрина (где обычно выставлено что-л. достойное внимания)
5) а) разг. дело, предприятие, организованная активность to give away the show ≈ выдать, разболтать секрет;
разболтать о недостатках (какого-л. предприятия) to put up a good show ≈ добиться положительных результатов б) организация, компания to run/boss the show ≈ заправлять( чем-л.) ;
хозяйничать
6) разг. удобный случай или возможность проявить себя, показать свои силы we must give the boy a good/fair show ≈ надо дать парню возможность проявить себя
2. гл.
1) а) показывать( о направлении, объекте и т.д.) to show oneself ≈ появляться в обществе show the way ≈ провести, показать дорогу;
перен. надоумить Syn: display Ant: cloak б) перен. проявлять;
выставлять, демонстрировать( о чувствах, эмоциях и т.д.) I was touched by great kindness that they showed me. ≈ Я была очень тронута той добротой, которую они проявили по отношению ко мне. to show oneself( to be) good, bad ≈ проявить себя с хорошей, плохой стороны Syn: evince, exhibit, manifest Ant: conceal, disguise, hide, mask, suppress
2) показывать себя (с какой-либо стороны) They showed themselves to be cowards. ≈ Они вели себя как трусы.
3) а) ссылаться( на что-л.), утверждать to show cause ≈ приводить причину Syn: allege б) заявлять, объявлять( о чем-л.) Syn: declare
4) проводить, ввести( into - куда-л.) ;
вывести (out of - откуда-л.)
5) быть видным;
появляться;
казаться Don't worry, the stain will never show. ≈ Не переживайте, пятно будет незаметно. ∙ show around show down show in show off show out show over show round show through show up to show one's hand, to show one's cards ≈ раскрыть свои карты show a leg show the door показ, демонстрация - a * of force демонстрация силы - to make a * of smth. демонстрировать что-либо, выставлять что-либо напоказ - to make (a) * of friendship проявлять дружеские чувства выставка - flower * выставка цветов - fashions * демонстрация мод - wild beast * зверинец - travelling * бродячий зверинец;
бродячий цирк, балаган - to be on * быть выставленным (где-либо), быть экспонатом выставки - to set smth. to * выставлять на выставке пышная процессия( разговорное) зрелище, спектакль, представление - fairy * феерия - to act in dumb * участвовать в пантомиме;
объясняться знаками - to put up a good * хорошо поставить спектакль;
добиваться хороших результатов;
показывать товар лицом - to stop the * сорвать аплодисменты (в ходе спектакля) - to steal the * затмить, переиграть всех остальных актеров - the woman can act, but the child stole the * она хорошая актриса, но внимание зрителей было больше всего привлечено к ребенку - to steal the * оказаться в центре внимания - the theatre gives two *s a day театр дает два представления в день шоу, эстрадное представление - floor * шоу в ресторане (радиотехника) (телевидение) передача - talk * беседа или интервью со знаменитостью, видным деятелем киносеанс (спортивное) выступление авиационный праздник;
показательные полеты( разговорное) вечер, прием, банкет, торжество - to do a * присутствовать на вечере - to do *s появляться в обществе картина, вид, зрелище - beautiful * красивый вид - good * прекрасное зрелище - to be a spectacular * представлять собой эффектное зрелище жалкое зрелище, нелепая картина - I don't like to make a * of myself before strangers мне не хочется предстать в глупом виде перед посторонними (книжное) внешний вид;
видимость - the * of things внешний вид вещей - in * по (внешнему) виду - for * для видимости, для виду - a * of justice (одна лишь) видимость справедливости - nothing but * одна видимость - to make (a) * делать вид - to make (a) * of anger делать вид, что сердишься - to have a * of respectability сохранять внешнюю респектабельность показная сторона;
внешний эффект - for * для внешнего эффекта, напоказ - to make (a) * of smth. слишком подчеркивать что-либо - to make a great * of zeal всячески демонстрировать свое усердие - he wears glasses for * он носит очки для фасона (разговорное) дело, предприятие - to run the (whole) * (всем) заправлять - to give the (whole) * away разгласить план, намерение;
проболтаться( военное) (разговорное) дело, бой, операция - to put up a * драться, сражаться, побывать в деле проявление, признак - * of reason признак благоразумия - with some * of reason с некоторым основанием - some suggested, without good * of reason, that... некоторые высказали мысль, без особых на то оснований, что... - the board is a poor * дирекция ничем себя не проявила - the party was a dull * на вечере была отчаянная скука (американизм) (разговорное) возможность, шанс - to give smb. a (fair) * (to do smth.) предоставить кому-либо( благоприятную) возможность (сделать что-либо) ;
отнестись к кому-либо непредубежденно - to have a * иметь возможность - to have no * of winning не иметь никаких шансов на выигрыш( американизм) (австралийское) следы, признаки наличия - a * of gold in a mine признаки золота в шахте - not a * of affection никакого намека на любовь - there is not the slightest * of bud as yet на деревьях еще не появилось ни одной почки (горное) ореол( на предохранительной лампе, указывающий на наличие метана) (спортивное) (жаргон) третье место или одно из трех первых мест( на скачках) (физиологическое) воды( предродовые) > good *! замечательно!, здорово (сделано) ! > to vote by (a) * of hands голосовать поднятием руки > one-horse * гиблое дело показательный - the * pupil in the class образцовый ученик в классе - the surgeon's * case показательная операция (хирургическая) - * piece( музыкальное) произведение, требующее виртуозного исполнения показывать - to * a picture to smb. показать картину кому-либо - we *ed him the sights of the town мы показали ему достопримечательности города - a sight that only Moscow can * то, что можно увидеть только в Москве - the basement window *ed him just the feet of passers-by из подвального окна ему были видны лишь ноги прохожих показываться, появляться - the buds are *ing появляются почки - anger *ed in his face на его лице появилось гневное выражение указывать - to * smb. the way показать кому-либо дорогу;
показать кому-либо пример, быть первым - to * smb. the door указать кому-либо на дверь показывать, объяснять, учить - to * smb. how to do smth. показывать кому-либо, как (нужно) делать что-либо - to * smb. a thing or two объяснить кому-либо что к чему выставлять;
экспонировать - to * flowers выставлять (для обозрения) цветы выставлять для продажи, предлагать (товары) - the stores are *ing new spring suits магазины предлагают новые весенние костюмы изображать - to * smb., smth. accurately изображать кого-либо, что-либо точно( разговорное) (театроведение) играть, давать( спектакль) - they are *ing "Hamlet" tonight сегодня играют "Гамлета", сегодня идет "Гамлет" - this play has been *n in every town этот спектакль показывали во всех городах (разговорное) выступать на ринге (бокс) выявлять, устанавливать - to * the impossibility of smth., to * that smth. is impossible доказывать невозможность чего-либо - to * smb. to be a coward разоблачить кого-либо как труса - to * smb.'s designs разоблачить чьи-либо интриги - he *ed the plan to be faulty он показал, что план составлен неудачно проявлять, обнаруживать - to * kindness to smb. проявлять расположение (по отношению) к кому-либо - to * hatred towards smb. выражать ненависть к кому-либо - to * smb. favour оказывать кому-либо услугу - to * signs of snth. обнаруживать признаки чего-либо - he *ed every mark of extreme agitation по всему было видно, что он очень возбужден - to * that one is nervous выдавать свое волнение - his nature *ed strong in adversity превратности судьбы выявили силу его характера, в несчастье он проявил силу характера оттенять, выделять - a light carpet *s the dirt на светлом ковре грязь очень заметна - that dress *s your figure это платье подчеркивает вашу фигуру выделяться, виднеться;
быть видным, заметным - the stain *s пятно заметно - your slip is *ing у вас видна комбинация (из-под платья) - oil paintings * best at a distance живопись лучше смотрится на расстоянии появляться (в обществе), бывать (на людях;
тж. * up) - not to * one's face не появляться;
глаз не казать - not to * one's nose носу не казать - the guest failed to * гость так и не пришел - he *ed himself in public places to quiet rumours that he was ill он стал появляться в обществе, чтобы положить конец слухам о своей болезни выглядеть, казаться, иметь вид - to * white( in the distance) белеть (вдалеке) - to * massive выглядеть массивным - the coast *ed like a line (from here) берег казался (отсюда) плоским( спортивное) (жаргон) занять третье место или одно из трех первых мест (на скачках) предъявить (документ) - to * one's ticket предъявить билет - to * a document for inspection предъявить документ для ознакомления показывать, отмечать( о приборе) - a barometer *s the air pressure барометр показывает атмосферное давление - the watch *s 10 (a. m.) на часах ровно 10 (утра) - the amount *n on the meter показание счетчика (юридическое) представлять( доказательства) - to * cause представлять основания - to * to the satisfaction of the court доказывать перед судом провожать, сопровождать кого-либо куда-либо - to * smb. to the gate проводить кого-либо до ворот - to * smb. to his seat провести кого-либо на место (в кино, самолете) - to * smb. round smth. сопровождать кого-либо (во время осмотра) - to * smb. round a town показывать кому-либо город;
знакомить кого-либо с городом - a servant *ed them into the drawing room служанка ввела их в гостиную - I was *n upstairs to his den меня проводили наверх, в его кабинет - he *ed us over the ship он проводил нас по всему кораблю проявлять себя кем-либо, оказаться кем-либо - to * oneself a gentleman оказаться настоящим джентльменом - to * oneself a great actor показать себя большим артистом проявлять себя с хорошей, плохой стороны - to * oneself cruel проявить жестокость - the group *ed itself to be reliable группа оказалась надежной > to have smth. to * for one's labour не зря потрудиться > to have nothing to * for it ничего не добиться, зря стараться > to * smth. the fire (слегка) подогреть или поджарить что-либо > to * the whip грозить кнутом > to * to advantage представить в выгодном свете > to * a sign подать знак;
(библеизм) творить чудо > to * a marvel подать знак;
(библеизм) творить чудо > to * one's paces( спортивное) (жаргон) выложиться, показать, на что способен > to * one's teeth показывать зубы > to * one's hand (карточное) открыть карты;
раскрыть свои карты > to * fight не уступать, не поддаваться;
рваться в бой > to * (smb.) one's heels, to * (smb.) a clean pair of heels дать стрекача, дать тягу, улепетывать( от кого-либо) > to * one's colours( морское) показывать флаг;
демонстрировать свою приверженность( чему-либо) ;
носить значок, эмблему в знак принадлежности какой-либо партии;
сбросить маску (тж. to * one's true colours) > to * kit (сленг) чувствовать тошноту > to * a leg (сленг) вставать с постели;
улизнуть > to * smb. London( школьное) (жаргон) перевернуть кого-либо вверх тормашками air ~ авиационная выставка air ~ демонстрационные полеты air ~ радиопостановка ~ быть видным;
появляться;
казаться;
the stain will never show пятно будет незаметно;
buds are just showing почки только еще появляются fashion ~ демонстрация мод fashion ~ показ мод floor ~ представление среди публики (в кабаре и т. п.) ~ внешний вид, видимость;
for show для видимости;
there is a show of reason in it в этом есть видимость смысла galanty ~ театр. китайские тени to give away the ~ разг. выдать, разболтать секрет;
разболтать о недостатках (какого-л. предприятия) to ~ one's teeth проявить враждебность;
огрызнуться;
to have nothing to show for it не достичь никаких результатов he made a great ~ of zeal он делал вид, что очень старается ~ проявлять;
выставлять, демонстрировать;
to show cause привести оправдание;
he showed me great kindness он проявил ко мне большое участие loan ~ выставка картин, предоставленных музею на определенный срок ~ зрелище;
спектакль;
movingpicture show киносеанс no ~ без показа picture ~ кинотеатр picture ~ кинофильм the picture shows to good advantage in this light картина очень выигрывает при этом свете ~ разг. дело, предприятие, организация;
to put up a good show добиться положительных результатов radio ~ радиопостановка road ~ гастрольное представление to run (или to boss) the ~ заправлять (чем-л.) ;
хозяйничать ~ up разг. (по) являться;
объявиться неожиданно;
to show a leg разг. встать с постели your slip is showing у вас видна нижняя юбка;
show down открыть карты;
show in ввести, провести (в комнату) your slip is showing у вас видна нижняя юбка;
show down открыть карты;
show in ввести, провести (в комнату) ~ of hands голосование поднятием руки ~ off показывать в выгодном свете ~ off пускать пыль в глаза;
рисоваться;
show out проводить, вывести (из комнаты) ;
show round показывать (кому-л. город, музей) to ~ (smb.) the door указать( кому-л.) на дверь;
to show one's hand (или cards) раскрыть свои карты to ~ one's teeth проявить враждебность;
огрызнуться;
to have nothing to show for it не достичь никаких результатов ~ (showed;
showed, shown) показывать;
to show oneself появляться в обществе;
to show the way провести, показать дорогу;
перен. надоумить ~ off пускать пыль в глаза;
рисоваться;
show out проводить, вывести (из комнаты) ;
show round показывать (кому-л. город, музей) ~ off пускать пыль в глаза;
рисоваться;
show out проводить, вывести (из комнаты) ;
show round показывать (кому-л. город, музей) to ~ (smb.) the door указать (кому-л.) на дверь;
to show one's hand (или cards) раскрыть свои карты ~ (showed;
showed, shown) показывать;
to show oneself появляться в обществе;
to show the way провести, показать дорогу;
перен. надоумить ~ up выделяться (на фоне) ~ up изобличать;
разоблачать ~ up разг. (по) являться;
объявиться неожиданно;
to show a leg разг. встать с постели ~ быть видным;
появляться;
казаться;
the stain will never show пятно будет незаметно;
buds are just showing почки только еще появляются ~ внешний вид, видимость;
for show для видимости;
there is a show of reason in it в этом есть видимость смысла trade ~ показ нового фильма узкому кругу (кинокритикам и представителям проката) ~ показ, демонстрация;
to vote by show of hands голосовать поднятием руки vote: ~ by show of hands голосовать поднятием рук your slip is showing у вас видна нижняя юбка;
show down открыть карты;
show in ввести, провести (в комнату) -
16 show
1. I1) a scar (a mark of a wound, etc.) shows шрам и т.д. виден /заметен/; а stain shows проступает пятно; does my slip show? у меня не выглядывает комбинация?; your straps are showing у тебя бретельки видны2) time will show время покажет2. II1) show in some manner the pattern shows plainly рисунок ясно виден /четко проступает/; show at some time buds are just showing почки только начинают появляться; the scar still shows шрам еще заметен2) show somewhere where is the film showing? где идет этот фильм?3. IIIshow smth.1) show one's new hat (one's books, one's designs, a specimen of his new work, etc.) показывать свою новую шляпу и т.д.; show a film показывать /демонстрировать/ фильм; show a cheap line of goods выставлять /демонстрировать/ дешевые товары; show one's wares разложить свои товары; show one's tickets (one's passport, one's licence, etc.) предъявлять билеты и т.д.; show the contents of your pockets покажи, что [там] у тебя в карманах; show one's legs (one's breast, one's arms, etc.) обнажать ноги и т.д.; that dress shows your underwear из-под этого платья у вас видно нижнее белье; show one's teeth оскалить зубы; show one's face /one's nose/ появляться, показываться2) show signs of intelligence (signs of use, no signs of wear, great improvement, more learning, a noble spirit, taste, a great deal of originality, unexpected daring, etc.) обнаруживать признаки ума и т.д.; he showed no signs of life он не проявлял признаков жизни; he showed no sign of having heard anything он и виду не подал, что что-то слышал; his cheeks showed two red patches на его щеках выступили два красных пятна; he shows his age по нему видно, что он немолод; his face showed his delight (his pleasure) его лицо выражало восторг (удовольствие); she showed neither joy nor anger она не проявляла ни радости, ни злости, по ней не было видно, радуется она или злится; try not to show any emotion постарайтесь не показывать никаких эмоций /не показывать виду, что вы волнуетесь/; show one's true character показывать свой истинный характер; show resemblance обнаруживать сходство, быть похожим; show (great) promise подавать (большие) надежды; show good judgement судить здраво, проявлять трезвый подход к вещам; show favour (courage, intelligence, etc.) проявлять благосклонность и т.д.; show one's hand /one's cards/ раскрыть свой карты3) show the existence of smth. (the impossibility of doing smth., the falsity of the tale, the absurdity of the explanation, etc.) показывать /доказывать/ существование чего-л. и т.д.; his edginess shows a lack of self-confidence его нервозность говорит о неуверенности в себе4) show time (the hour, speed, the way, a loss, a net profit of t 1000, etc.) показывать время и т.д.; the indicator shows a speed of 60 miles an hour счетчик /спидометр/ показывает скорость [в] шестьдесят миль в час5) a light carpet will show the dirt на светлом ковре будет видна /заметна/ грязь; the picture shows three figures на картине изображены три фигуры4. IV1) show smth. in some manner show smth. openly (reluctantly, occasionally, etc.) выставлять /показывать, демонстрировать/ что-л. открыто и т.д.; show smth. somewhere show smth. here and there выставлять /показывать/ что-л. повсюду; never show your face again here не смей здесь больше показываться, чтоб и носа твоего здесь не было2) show smth. in some manner show smth. clearly (obviously, distinctly, etc.) ясно и т.д. обнаруживать /проявлять/ что-л.3) show smth. in some manner show smth. conclusively (fully, unequivocally, clearly, partly, subsequently, etc.) убедительно и т.д. показывать /доказывать/ что-л.4) show smb. somewhere show smb. upstairs (downstairs, out) проводить кого-л. наверх (вниз, к выходу); show him in приведите его сюда5. Vshow smb. smth.1) show the teacher your hands (him your new hat, the children some interesting pictures, me what is inside, etc.) показать учителю руки и т.д.; what can I show you, madam? что вам угодно, мадам? (в магазине, ателье и т.п.); show smb. the way показывать кому-л. дорогу, объяснять кому-л., как пройти; show smb. the way to town (to the village, to the station, etc.) объяснять /показывать/ кому-л., как пройти в город и т.д.; show smb. the way to learn languages (to master the art, to achieve one's ends, etc.) объяснять кому-л., как изучать языки и т.д.; show smb. the door указать кому-л. на дверь id I could show him a thing or two coll. я могу ему кое-что показать2) show smb. kindness (great favour, indifference, etc.) проявлять доброту и т.д. по отношению к кому-л.; he showed me great sympathy when I was in trouble он проявил ко мне большее участие, когда я попал в беду6. VIIshow smb. to be smb. show smb. to be a rascal (to be a coward, etc.) показать /доказать/, что кто-л. подлец и т.д.; show smb. how to do smth. show smb. how to operate this machine (how to draw a chart, etc.) показать кому-л., как работать на этой машине и т.д.; show me how to read (how to write, how to do the problem, etc.) научи меня читать и т.д.; show smb. what to do показать кому-л. /научать кого-л. /, что делать7. XI1) be shown to smb. I won't believe it unless it's shown to me я не поверю, пока мне этого не покажут; be shown (on) smth. the roads are shown in red дороги обозначены красным; as shown in the illustration (in the table, in the graph, in the statement above, etc.) как показано на рисунке и т.д.; the place shown on the map место, указанное на карте; machine shown in section машина, показанная в разрезе2) be shown (in)to (out of) smth. I was shown into the room меня провели в комнату; I was shown to the gates меня проводили до ворот; he was shown out of the office его выпроводили из кабинета; be shown over (round, through) smth. the visitors were shown all over (round) the city приезжих водили по (всему) городу: I was shown through the rooms of the hotel мне показали номера гостиницы3) be shown in some manner that... it can easily be shown that... нетрудно доказать, что...8. XVshow to be in some state the house shows white from here отсюда дом выглядит белым; oil paintings show best at a distance картины маслом лучше смотреть на расстоянии9. XVIshow from some place show from the top of the mountain (from a great distance, from here, etc.) виднеться /быть видным/ с вершины горы и т.д.; show through (above, below, etc.) smth. show through the fog (through the trees, above the wood, below the water, etc.) быть видным /виднеться/ сквозь туман и т.д.; the veins show under the skin вены просвечивают через кожу; show on smth. the buds are already showing on the trees на деревьях появились почки || show in smb.'s face /in smb.'s expression/ отражаться на лице; anger showed in his face на его лице отразился /был написан/ гнев10. XVIII1) show oneself after the play the audience called for the author to show himself по окончании спектакля публика потребовала, чтобы вышел автор; the sun has shown itself above the horizon солнце появилось над горизонтом2) show oneself as being of some quality show oneself cruel (generous, very friendly, etc.) проявить жестокость и т.д.; show oneself smb. show oneself a first-rate leader проявить себя первоклассным организатором; show oneself a practical man доказать свою практичность; show oneself a coward показывать свою трусость; he showed himself as accommodating as possible он доказал свою необыкновенную сговорчивость; show oneself to be smth. he showed himself to be unreliable он показал себя ненадежным человеком11. XIX1show like smth. show like a disk (like a small dot, etc.) казаться /выглядеть/ диском и т.д.; the building shows from here like a dark streak отсюда здание кажется темной полосой12. XX1show as smth. the yacht only shows as a dot on the skyline яхта кажется всего лишь точкой на горизонте13. XXI11) show smth. on (at, in, etc.) smth. show a place on a map (a face on a picture, appoint on a diagram, etc.) показывать место на карте и т.д.; show one's flowers at a flower-show (specimens of fruit and vegetables at an annual show, pictures at the Academy, goods in a window, butterflies in glass cases, etc.) выставлять свой цветы на выставке и т.д.; what are they showing at the theatre? что идет в театре?; show the way to smth. show the way to the theatre (to the centre of the city, etc.) указать дорогу к театру и т.д., рассказать /объяснить/, как пройти к театру и т.д.; the signpost shows the way to London указатель показывает дорогу на Лондон; show smth. to smb. show the picture to all his friends (your tongue to the doctor, etc.) показывать картину всем его друзьям и т.д.; have you shown this to anyone? вы это кому-нибудь показывали?2) show smb. into (out of) smth. show him into the room (the visitor into his den, the man out of his study, etc.) проводить его в комнату и т.д.; show smb. to some place show the man to the door (to the gate, to the exit, etc.) проводить человека до двери /дверей/ и т.д.; show smb. to his seat проводить кого-л. на место; show smb. over (all over, round) smth. show smb. [all] over the house (round the plant, over the ship, round the city, etc.) показать кому-л. дом и т.д., водить кого-л. по дому и т.д.3) show smth. for (towards, with, at) smth., smb. show a taste for work (a liking for music, affection for the child, respect for him, sympathy with the girl, hatred towards the enemy, jealousy towards her husband, etc.) проявлять вкус к работе и т.д.; show admiration for smb. выражать восхищение [перед] кем-л.; show regard /consideration/ for smb. считаться с кем-л., проявлять уважение к кому-л.; show displeasure at smb.'s appearance (no emotion at their words, etc.) обнаруживать /показывать/ неудовольствие при чьем-л. появлении и т.д.; he showed his pleasure at the news новость его явно обрадовала; show smth. in smth., smb. show zeal in one's work (interest in her brother, etc.) проявлять рвение в работе и т.д. || show mercy on smb. проявлять милосердие /сострадание/ к кому-л., щадить кого-л.4) show smth. in smth. show a rise in temperature (a fall in prices, etc.) показывать повышение температуры и т.д.; this shows a decline in prosperity это служит показателем понижения уровня благосостояния; the chart shows a rise in birthrates диаграмма показывает прирост /увеличение/ рождаемости; show smth. between smth. show the relation between smth. and smth. обнаруживать отношение /связь/ между чем-л. и чем-л.; the experiment shows the relation between work and heat эксперимент подтверждает /указывает на/ существование связи между работой и тепловой энергией14. XXV1) show what... (how..., etc.) we will show what he was doing мы покажем, что он делал; the diagram shows how this device works диаграмма объясняет, как работает это устройство he showed that he was annoyed no нему было видно, что он недоволен2) show that... (why..., how..., etc.) show that it is true (that it is silly, why he needed the book, how false it was, how much he felt it, etc.) доказывать /объяснять/, что это правда и т.д.; it only shows how little you know (that I was right, that you were not telling the truth, etc.) это только говорит о том, как вы мало знаете и т.д.; that /it/ goes to show that... это свидетельствует о том, что...; nothing seemed to show that he was guilty ничто, казалось, не указывало на его виновность XXIV show me what you have in your bag покажите, что у вас в сумке -
17 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
18 adversus
I a, um [ adverto ]1) находящийся впереди, противолежащий, обращённый (к кому-л.) лицом или передней сторонойa. et aversus C — спереди и сзади, т. е. отовсюду, перен. во всех отношенияхlectus a. Prp — кровать, находящаяся против входной двериintueri aliquem adversum C — смотреть кому-л. прямо в лицоadversa manus C — рука, обращённая в нашу сторонуvulnus adversum Sl — рана спереди (напр., на груди)adverso colle Cs, Sl — прямо вверх по холмуadverso flumine или amne Cs, O etc. — против теченияvento adverso C etc. — при встречном ветреex adverso PM, L — напротивin adversum V, L, Prp — навстречу или в противоположную сторонуitinera adversa воен. T — фронтальные марши2) неблагоприятный, бедственный, несчастливыйfortuna adversa V, res adversae C и casūs adversi Nep — бедствия, невзгоды, несчастьеannus frugibus a. L — неурожайный годsi quid adversi acciderit C, Nep — если случится какая-л. беда3) враждебный ( alicui L)4) противный, ненавистный (gentes, quis — = quibus — omnia regna adversa sunt Sl)II 1. adversus и adversum [ adverto ]adv.1) против, напротив ( sedens Ctl)a. resistere (arma ferre) Nep — сопротивляться, боротьсяalicui a. ire Pl — идти кому-л. навстречу2) напрямик, прямо в лицо (clare a. fabulari Pl)2. praep. cum acc.1) пространство: против, напротив (porta a. castra Romana L)impetum a. montem facere Cs — устремиться прямо вверх по горе2) противодействие: против (remedia a. venena CC)a. aliquem copias ducere Cs — повести войска против кого-л.3) в противоречии с, вопреки (a. leges C)a. eos sermones T — несмотря на эти слухи4) с, к, в отношении (reverentia a. aliquem C; ingratus a. beneficium Sen)quemadmodum a. homines se gerere C — отношение к людям5) по сравнению с, сравнительно сcomparare aliquem a. aliquem L — сравнивать кого-л. с кем-л.6) прямо, в присутствии, лицом к лицуa. aliquem mentiri Pl — лгать кому-л. прямо в глазаdixit me a. tibi Pl — он сказал (это) тебе в моём присутствииrespondere a. aliquid L — отвечать на что-л -
19 göstərmək
глаг.1. показывать, показать:1) давать смотреть на кого-л., что-л., представлять для рассматривания. Kitabı göstərmək показать книгу, albomu göstərmək показать альбом, fotoşəkli dostuna göstərmək показать фотокарточку другу2) предъявлять для просмотра, проверки. Sənədlərini göstərmək показать документы, buraxılış vərəqəsini göstərmək показать пропуск, arayışı göstərmək показать справку, şeyləri nəzarətçiyə göstərmək показать вещи контролёру3) представлять кого-л., что-л. для осмотра, оценки, заключения и т.п. Uşağı həkimə göstərmək показать ребёнка врачу, rəyi müəllifə göstərmək показать рецензию автору, məkələni redaktora göstərmək показать статью редактору4) демонстрировать, делать что-л. перед зрителями, перед аудиторией. Tamaşaçılara kinofilm göstərmək показать кинофильм зрителям, televiziya ilə tamaşa göstərmək показать спектакль по телевидению, fəndlər göstərmək показывать приёмы5) знакомить с чем-л., давая пояснения. Qonaqlara muzeyi göstərmək показать гостям музей, şəhəri turistlərə göstərmək показать город туристам6) движением, жестом и т.п. указывать, обращать внимание на кого-л., что-л. Barmağı ilə dayanacağı göstərmək показывать пальцем остановку, başı ilə elanı göstərmək кивком головы показать на объявление, əli ilə o tərəfi göstərmək рукой показывать в ту сторону7) проявлять, обнаруживать какое-л. свойство, качество и т.п. Öz xasiyyətini göstərmək показать свой характер, igidlik göstərmək показать (проявить) мужество, dərin bilik göstərmək показать глубокие знания8) достигать, добиваться каких-л. результатов. Yaxşı nəticə göstərmək показать хороший результат9) отмечать, фиксировать (время, температуру и т.п.). Saat gecəyarısını göstərir часы показывают полночь, termometr otuz dərəcə istilik göstərir термометр показывает тридцать градусов тепла2. указывать, указать:1) движением, жестом и т.п. обращать чьё-л. внимание на кого-л., что-л. Yolu göstərmək указывать на дорогу, barmaqla göstərmək указывать пальцем, əli ilə göstərmək указывать рукой2) отмечая что-л., обращать на это чьё-л. внимание. Nöqsanları göstərmək указывать на недостатки, səhvləri göstərmək указывать на ошибки3) называть, сообщать, делать известным, доводить до чьего-л. сведения. Ünvanı göstərmək указывать адрес, səbəbini göstərmək указывать причину, yaşını göstərmək указывать возраст3. проявлять, проявить (обнаруживать наличие каких-л. качеств, свойств). Bacarığını göstərmək проявлять умение, etinasızlıq göstərmək проявлять безразличие, nəzakətsizlik göstərmək проявлять бестактность, nəciblik göstərmək проявлять благородство, diqqət göstərmək kimə, nəyə проявлять внимание к кому, к чему, dəyanət göstərmək проявлять стойкость, выдержку, qəhrəmanlıq göstərmək проявлять героизм, insanpərvərlik göstərmək проявлять гуманность, qayğı göstərmək проявлять заботу, təşəbbüs göstərmək проявлять инициативу, maraq göstərmək проявлять интерес, müdriklik göstərmək проявлять мудрость, inadkarlıq göstərmək проявлять настойчивость, prinsipiallıq göstərmək проявлять принципиальность, laqeydlik göstərmək проявлять равнодушие, zəiflik göstərmək проявлять слабость, qorxaqlıq göstərmək проявлять трусость, hörmət göstərmək проявлять уважение, tərslik göstərmək проявлять упрямство, soyuqqanlılıq göstərmək проявлять хладнокровие, səy göstərmək проявлять старание (стараться)4. оказывать, оказать. Müqavimət göstərmək оказывать сопротивление, təzyiq göstərmək оказывать давление, etimad göstərmək оказывать доверие, kömək göstərmək оказывать поддержку, köməklik göstərmək оказывать содействие◊ özünü göstərmək: 1. показаться где-л. кому-л.; 2. проявлять себя (в каком-л. отношении, с какой-л. стороны); dişlərini göstərmək скалить зубы; əsl üzünü (simasını) göstərmək показать своё настоящее лицо; yumruq göstərmək показывать кулак; qapını göstərmək kimə показывать, указывать на дверь кому; barmaqla göstərmək kimi показывать пальцем на кого, указывать пальцем; nümunə göstərmək: 1. показывать пример; 2. показывать как пример; dilini göstərmək показывать язык (дразнить); yol göstərmək показывать путь; öz yerini göstərmək kimə указывать на своё место кому -
20 fasten
['fɑːs(ə)n]1) Общая лексика: возложить (fasten the blame on somebody - возлагать на кого-либо вину), давать прозвище (кому-либо), дать кличку, завинчивать, завязывать, зажать, зажимать, закреплять, запереть, запереться, запирать, застёгивать, застёгиваться, застегнуть, застегнуться, застывать, зацеплять, наброситься, навязать, навязывать, прибивать, прибить, привязать, привязывать, приделывать, прикалывать, приколачивать, приколоть, прикреплять, сваливать, свинтить, свинчивать, связать, связывать, сжать, сжимать (руки, зубы), скрепить, сосредоточивать (взгляд, мысли, на - on, upon), сплачивать, сплотить, стискивать, стиснуть, укреплять, устремить (fasten one's eyes on somebody - пристально смотреть на кого-либо), устремлять (взгляд, мысли и т. п.- on upon), ухватиться за, навязать (on, upon), приписывать (on, upon), запираться, скреплять, укрепить, пристегнуть, прикрутить2) Морской термин: приклепать, принайтовить3) Техника: заделывать, заколачивать (ящик), крепить, прикрепить, соединять, схватываться (о строительном растворе), эащемлять4) Шутливое выражение: (активно действовать по отношению к кому-л)(on) брать на абордаж5) Строительство: затвердевать (о растворе), затвердеть6) Математика: закрепить7) Железнодорожный термин: устанавливать8) Автомобильный термин: схватываться (о растворе)9) Текстиль: натягивать10) Пищевая промышленность: зачаливать, отвердевать (о жирах)11) Макаров: (down) затягивать12) Велосипеды: крепеж13) Одежда: застёгивать (This verb has a more general meaning than the verbs button, clasp, etc. It may be used with any kind of fastenings)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Смотреть в зубы — кому. Устар. Ирон. Быть слишком церемонными в обращении с кем либо; проявлять излишнюю мягкость. Положим, нуждающемуся дать нужно, только он то зачем обманывает да кривит душой! Ну, думаю, не буду я вам больше в зубы смотреть. Нашла я через… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Смотреть в зубы — кому. Разг. Устар. Проявлять излишнюю мягкость, церемониться с кем л. ФСРЯ, 439; ЗС 1996, 295 … Большой словарь русских поговорок
Смотреть(кому) в зубы — Смотрѣть, глядѣть (кому) въ зубы (иноск.) щадить (церемониться). Ср. Смотри ей въ зубы то! Я очень тихимъ то не вѣрю. Знаешь пословицу: въ тихомъ омутѣ... Островскій. Сердце не камень. 1, 2. Ср. Чего ты имъ въ зубы глядишь? Бей своихъ, чужіе… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
смотреть(глядеть){ кому} в зубы — (иноск.) щадить (церемониться) Ср. Смотри ей в зубы то! Я очень тихим то не верю. Знаешь пословицу: в тихом омуте... Островский. Сердце не камень. 1, 2. Ср. Чего ты им в зубы глядишь? Бей своих, чужие бояться будут. Какие это свои?.. В.И. Даль.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
ЗУБ — Браться зуб за зуб. Волг. Сильно ругаться, браниться, ссориться. Глухов 1988, 2. В зуб толкнуть не смыслит. Народн. То же, что ни в зуб ногой. ДП, 427. Голубой (синий) зуб. Жарг. мол. Шутл. Устройство для передачи данных по сотовой связи /em>… … Большой словарь русских поговорок
зуб — а, мн. зубы, ов и зубья, ьев, м. 1. (мн. зубы). Костное образование, орган во рту для схватывания, кусания, измельчения и разжевывания пищи. Коренные зубы. Зубы прорезались. Держать что л. в зубах. □ Зубы в деснах ослабели, И потух огонь очей.… … Малый академический словарь
ГЛАЗ — Анютин глаз. Арх. То же, что анютины глазки (ГЛАЗОК). АОС 9, 79. Без глаз. 1 Ряз. В отсутствие кого л. ДС, 110. 2. (ходить). Жарг. угол. Не иметь паспорта. СРВС 1, 35. Беречь глаз на глаз кого. Прибайк. О же, что беречь пуще глаз. СНФП, 40.… … Большой словарь русских поговорок
смотре́ть — смотрю, смотришь; прич. страд. прош. смотренный, рен, а, о; несов. 1. (сов. посмотреть). Устремлять, направлять взгляд куда л., иметь глаза направленными на кого , что л.; глядеть. Смотреть в окно. Смотреть на часы. Смотреть в зеркало. Смотреть… … Малый академический словарь
церемониться — См … Словарь синонимов
Блатной жаргон — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
Вертухай — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия